Чому у 20 столітті чоловіки перестали носити капелюхи

Століттями капелюхи займали важливу роль в чоловічому гардеробі, виконуючи утилітарні, декоративні і навіть символічні функції. У 19 столітті зустріти на вулиці європейського міста чоловіка без головного убору було практично неможливо. Причому стосувалося це не тільки вищих і середніх верств суспільства, а й жебраків, у яких нерідко не було навіть взуття. Але з часом капелюхи зникли і тепер обходяться без них. З чим пов’язана втрата інтересу до головних уборів, після багатьох століть їх повного тріумфу?

У минулому шапка часто розповідала про соціальний статус власника, а іноді і прямо вказувала на його професію. Чиновники і військові носили трикутні шапки, студенти і дрібні службовці кашкети, буржуа – капелюхи, казанки та циліндри, а прості робітники і вуличні торговці – кепі і картузи. До кінця 19 століття, а подекуди і пізніше, дорогий головний убір був показником статусу власника, виділяючи його серед інших.

Капелюх і циліндр також були частиною джентльменського дрес-коду, якого беззастережно дотримувалися. Без капелюха чоловіка могли не впустити в ресторан або клуб, а на вулиці людина з непокритою головою привертала увагу поліції і перехожих. Капелюх належало знімати в приміщенні в присутності дам, старших за чином, під час церковних служб і ще в деяких особливих випадках. Джентльмена, який забув зняти головний убір під час бесіди з жінкою, могли визнати невігласом або навіть грубіяном. Від такого незначного на наш сучасний погляд вчинку могла залежати репутація.

Але при цьому всі ці головні убори несли практичне навантаження, рятуючи господарів під час негоди, захищаючи від бруду і сажі, а в середні віки і від помиїв, які лилися на вулицю з верхніх поверхів. У літню пору широкополі капелюхи і кепки могли ще й замінити сонцезахисні окуляри, які до початку 20 століття практично не використовувалися. Фотографії масових заходів, зроблені на початку 20 століття, показують, що в натовпі не було жодного представника сильної статі, навіть хлопчика, без головного убору. Та що там початок століття – в 1960-х роках переважна більшість чоловіків з’являлися в суспільстві тільки в капелюхах. Але чому в другій половині 20 століття капелюхи раптово вийшли з моди? Причин для цього було декілька.

Зростання популярності автомобілів

Капелюхи втрачали свою актуальність одночасно з тим, як автомобілі переставали бути предметами розкоші і перетворювалися на засоби пересування. У 1910-1920 роках для джентльменів, які не бажали розлучатися з циліндрами, випускали машини з високими дахами – лондонське таксі тому живий свідок. Але потім інженери перейнялися комфортом автомобілістів і пасажирів, і почали розробляти двері зі склом та обігрівачі. В авто стало комфортно і без головних уборів. Капелюхи почали втрачати своє практичне призначення і захищати від протягів, дощу, снігу і холоду. Починаючи з 1950-х кількість автомобілів у світі кожні 10 років подвоювалася. Мобільність людей зростала і відповідно зменшувалося бажаючих носитися з незручними капелюхами.

Сонцезахисні окуляри

Капелюхи виконували роль захисту очей від сонця, поки в 1929 році компанія Foster Grant не почала масовий випуск темних окулярів. Приблизно в цей же час бренд Polaroid представив перші скла з поляризаційними лінзами і якісним УФ-захистом. Першими активними користувачами сонцезахисних окулярів стали зірки кіно та естради, а далі мода пішла в маси. Окуляри стали невід’ємною частиною іміджу чоловіків 50-60-х років, а з капелюхами вони ніяк не поєднувалися. Тому від головних уборів почали поступово відмовлятися.

Зміна способу життя

До середини 20 століття індустріалізація зробила величезний крок вперед, і те, що колись було нормою, стало неактуальним. Більше не потрібно було знаходитися годинами в сідлі, працювати в полі під палючим сонячним промінням і дощем, вистежувати в засідці дичину та виконувати безліч інших банальних речей. Автомобілі, трактори, супермаркети і сфера послуг зробили життя простішим і комфортнішим, тому капелюх перестав бути життєво важливою частиною гардеробу людини.

Війна 

Капелюх зазнав серйозного удару після Другої світової війни, оскільки для багатьох він став небажаним нагадуванням про фронт. Ветерани не хотіли носити капелюхи з цивільним одягом. Опитування 1947 р. для “Фонду досліджень капелюхів” (так, це реальна установа) виявило, що 19 відсотків чоловіків, які не носили капелюхів, робили це «тому, що довелося носити їх в армії».

Рівність

У 20 столітті відпала необхідність показувати своїм зовнішнім виглядом приналежність до якогось класу і це теж вплинуло на популярність головних уборів. Пішла в небуття мода на церемонні поклони зі зняттям капелюха при зустрічі, а також зникло шанування старших за статусом за принципом «пан йде – шапки геть». Одяг простих людей ставав подібним на одяг багатих і відрізнявся тільки якістю матеріалу.

Історики вважають, що якщо якийсь предмет втратив своє практичне значення і перетворився в декоративний елемент, то термін його служби обмежується одним-двома поколіннями. А якщо предмет ще й заважає, як капелюх, який потрібно було тягати за собою і умудрятися не забувати в гостях і транспорті, то цей процес відбувається ще швидше.