Фелісет: перша кішка, яка полетіла в космос

У перші роки космічних польотів у космос часто запускали тварин і досліджували їхній організм з метою вивчення різних фізіологічних ефектів мікрогравітації та космічного польоту. Більшість космічних агентств, які брали участь у цих експериментах, обирали щурів, собак і мавп. Французи обрали котів. Метою цих експериментів було вивчення неврологічних наслідків космічних подорожей, а французькі вчені вже мали значний обсяг неврологічних даних по котячих.

У 1963 році Центр навчання та досліджень аеронавігаційної медицини (CERMA) придбав у торговця домашніми тваринами чотирнадцять котів, які, ймовірно, були підібрані на вулиці. Кішок відібрали з урахуванням їхнього темпераменту, і всі вони були жіночої статі.

Котів піддавали режиму інтенсивних тренувань, які включали обертання в центрифугах для визначення їх толерантності до високих гравітаційних сил, а також перебування в барокамерах. Коти також проводили час у шумозахисних боксах, щоб науковці проекту могли оцінити реакцію кожної тварини на різноманітні звуки, які вони можуть почути під час запуску.

Для того, щоб запобігти емоційній прив’язаності персоналу до котів під час тренувань, жодному з них не давали імені. Замість цього їм присвоїли серійні номери. Одна з кішок, яка отримала номер С 341, пройшла через випробування, не зазнавши надмірного стресу, незважаючи на 10-годинну операцію, під час якої їй хірургічним шляхом імплантували електроди в череп і мозок для моніторингу неврологічної активності. Електрофізіологічні записи будуть набагато повнішими, ніж ті, які можна отримати у менших щурів, і включатимуть дані з передньої пазухи, вентрального гіпокампу, ретикулярної області та кори головного мозку.

18 жовтня 1963 року C 341 прикріпили до носової частини ракети-зонду Véronique AGI 47 і відправили в космос з ракетної бази Колумб Бакар в Хаммагуїрі в Алжирі. На підйомі двигун ракети працював 42 секунди, а C 341 зазнав прискорення 9,5 g. Ракета та її носовий конус з C 341 відокремилися за графіком, і конус продовжував рухатися в іоносферу, поки не досяг висоти 152 кілометри. Там носовий обтічник перебував у невагомості близько п’яти хвилин, після чого впав на землю. Весь політ тривав менше 15 хвилин.

C 341 забрали з її капсули. Вона пережила політ без інцидентів. Протягом усього польоту електроди, імплантовані в її мозок, надсилали цінні дані на Землю. Після того, як подробиці її польоту стали відомі ЗМІ, невідомий журналіст дав їй ім’я “Фелікс”, на честь мультсеріалу про кота Фелікса. CERMA змінила його на жіноче ім’я Фелісет (Félicette) і прийняла це ім’я як офіційне. Через два місяці Фелісет умертвили, щоб можна було дослідити її мозок.

Другий кіт, ім’я якого так і не було оприлюднене, відправився в черговий політ 24 жовтня, але запуск пішов не так, як планувалося, і капсула з котом впала на землю, вбивши його єдиного мешканця. Це був останній раз, коли хтось відправляв котів у космос.

Хоча участь Фелісет стала величезною віхою для Франції, її політ не отримав широкого розголосу. Письменники Колін Берджесс і Кріс Даббс вважають, що це було пов’язано з її фотографіями, на яких Фелісет зображена з електродами, що стирчать з її черепа, які були далеко не привабливими для читачів, особливо тих, хто бере участь у новому русі за права тварин. Тим не менш, вона отримала кілька марок, присвячених її польоту, які були випущені деякими колишніми французькими колоніями в 1990-х роках. На жаль, її ім’я там було неправильно написано як “Фелікс”.

Лише через півстоліття Фелісет отримала належний пам’ятник – статую, яка була відкрита в грудні 2019 року в Міжнародному космічному університеті в Страсбурзі. Встановлення пам’ятника стало можливим завдяки краудфандингу, організованому Метью Сержем Гі, якому вдалося зібрати 40 000 фунтів стерлінгів за допомогою кампанії на Kickstarter. П’ятифутова статуя, спроектована скульптором Гіллом Паркером, зображує Фелісетту, яка сидить на вершині Землі і дивиться в небо.

Джерело: en.wikipedia.org