Musalman: єдина рукописна газета у світі (Індія)

Musalman – найстаріша щоденна вечірня газета мовою урду, яка видається з 1927 року в місті Ченнаї в Індії. Газета складається з чотирьох сторінок, які верстають вручну – тексти пишуть так звані каліграфи (katibs), а фотографії просто вклеюють в потрібне місце.

Газета Musalman, єдина рукописна газета у світі — Газета Musalman – рідкісний роботодавець у цьому переважно мусульманському місті, де пліч-о-пліч працюють жінки, чоловіки, індуїсти та мусульмани

Газета складається з чотирьох сторінок. Перша сторінка призначена для національних і міжнародних новин, друга і третя сторінки – для місцевих новин, а четверта сторінка – для спорту. У нижньому правому куті першої сторінки залишається порожнім місце на випадок, якщо є екстрені новини.

В газеті Musalman мусульмани і індуси працюють разом — Мусульманка Бегум і індус Баласубраманіян працюють разом, незважаючи на різні релігії. Це одне з небагатьох місць в Ченнаї, де індуси і мусульмани вільно спілкуються.

Версткою сторінок займаються каліграфи, загалом їх четверо, і кожен відповідає за одну сторінку. На створення сторінки витрачалося близько трьох годин, якщо працівник помилявся, то переписував усе заново. Отримують верстальники 1,5 долара за сторінку, тобто на день. З готових рукописів знімається негатив, який і відправляють в друкарню для друку.

Виготовлення негатива сторінки газети Musalman

Каліграфістка (katibs) Бегум одягає паранджу перед виходом з офісу

Musalman має кореспондентів по всій Індії, включаючи Нью-Делі, Калькутту та Хайдарабад. Редакція часто приймає відомих поетів, релігійних лідерів і членів королівської сім’ї, деякі з яких дописують на сторінках.

Раніше рукописним методом верстали багато газет, але на сьогоднішній день всі вони видаються за сучасними технологіями. Однак головний редактор Musalman Джанаб Саїд Фазуллах Сахіб (Janab Syed Fazullah Sahib) був настільки закоханий у каліграфію, що не мислив свого видання без ручного оформлення. Він помер у 2008 році, перед смертю висловивши побоювання, що газетна каліграфія може померти разом із ним. Син редактора підтвердив побоювання батька, різко висловившись на адресу дідівських технологій. 30 квітня 2008 року вирішувалося питання – чи залишатися газеті “ручною”, чи пора переводити її на комп’ютерні технології. Газету залишили рукописною.