Найкоротша війна в історії: Англо-занзібарська війна

Згідно Книги рекордів Гіннеса, найкоротша війна тривала всього 38 хвилин. Вона відбулася 27-го серпня 1896 року між Великобританією і султанатом Занзібар. В історії вона відома як Англо-занзібарська війна.

Передумови до війни з’явилися після того, як помер про-британський султан Хамад ібн Тувайні і владу захопив його родич Халід ібн Баргаш. Халіда підтримували німці, що викликало невдоволення у британців, які вважали Занзібар своєю територією. Англійці зажадали від Баргаша піти з трону, але той вчинив навпаки – зібрав невелику армію і приготувався відстоювати права на престол, а з ним – і на всю країну.

Британія в ті часи була менш демократична, ніж сьогодні, тим більше, якщо мова йшла про колонію. 26 серпня британці зажадали від занзібарської сторони скласти зброю і приспустити прапор. Термін ультиматуму закінчувався 27 серпня о 9 годині ранку.

27 серпня о 8:00 посланець султана попросив організувати зустріч з Безілом Кейвом, британським представником в Занзібарі. Кейв відповів, що зустріч може відбутися тільки якщо занзібарці пристануть на висунуті умови. У відповідь, о 8:30 Халід ібн Баргаш надіслав з наступним посланцем повідомлення, що він не має наміру поступатися і не вірить, що британці дозволять собі відкрити вогонь. Кейв відповів: «Ми не хочемо відкривати вогонь, але, якщо ви не виконаєте наших умов, ми зробимо це».

Точно у призначений ультиматумом час, о 9:00, легкі британські кораблі відкрили вогонь по султанському палацу. Перший же постріл канонерки «Дрозд» потрапив у занзібарську 12-фунтову гармату, вибивши її з лафета. Занзібарські війська на березі (понад 3000 осіб, з урахуванням палацової прислуги і рабів) були зосереджені в дерев’яних будівлях, і британські фугасні снаряди створювали жахливий руйнівний ефект.

Через 5 хвилин, о 9:05, єдиний занзібарський корабель «Глазго» відповів на атаку, вистріливши в британський крейсер «Сент-Джордж» зі своїх малокаліберних гармат. Британський крейсер відкрив вогонь майже впритул зі своїх важких гармат, миттєво потопивши супротивника. Занзібарські матроси негайно спустили прапор і їх незабаром врятували британці на шлюпках.

3-тисячна армія занзібарців, побачивши руйнівні наслідки пострілів, просто розбіглася, залишивши на полі бою близько 500 чоловік убитими. Султан Халід ібн Баргаш випередив усіх підданих, першим зникнувши з палацу.

Найкоротша війна була б ще коротшою, якби не іронія долі. Англійці чекали сигналу капітуляції – приспущеного прапора, але його просто нікому було спускати. Тому обстріл палацу тривав доти, поки британські снаряди не збили флагшток. Після цього обстріл припинили – війна вважалася завершеною. Висаджений на берег десант не зустрів опору. Занзібарська сторона втратила в цій війні 570 чоловік убитими, серед англійців тільки один офіцер отримав легке поранення.

Втікач Халід ібн Баргаш сховався в німецькому посольстві. Англійці влаштували чергування біля посольства з метою викрасти колишнього ймовірного султана, як тільки той вийде за ворота. Для його евакуації німці придумали цікавий хід. З німецького корабля матроси принесли шлюпку і в ній доставили Халіда на корабель. Юридично, згідно з діючими на той час правовими нормами, шлюпка вважалася частиною корабля, до якого вона приписана, і незалежно від місця знаходження була екстериторіальною. Таким чином, колишній султан, який сидів у шлюпці, трясучись від страху, формально постійно перебував на німецькій території. Правда, ці хитрощі все ж не допомогли Баргашу уникнути британського полону. У 1916 році його схопили в Танзанії і переправили до Кенії, яка перебувала під владою англійців. Він помер в 1927 році.

Попри те, що в європейській пресі Англо-занзібарська війна подається в іронічному ключі, для занзібарців це трагічна сторінка історії.

Читайте також про війну з-за відра, яка вважається самою безглуздою війною в історії.