Рецензія на фільм «007 Не час помирати»
Світова прем’єра «007 Не час помирати» (No Time to Die) була запланована на 2019 рік, однак пандемія внесла корективи в реліз. Після цієї дати вихід фільму змінювали кілька разів, а дистриб’юторська компанія Universal Pictures не поспішала випускати стрічку навіть після відкриття кінотеатрів.
За цей час девайси в новій бондіані встигли застаріти, а знімальній команді довелося переробляти ряд сцен. Здавалося, що останній фільм з Деніелом Крейгом у ролі Бонда ніколи не добереться до великих екранів, але на цьому тижні нарешті відбулася українська прем’єра картини, яка пройшла на тиждень раніше, ніж в США.
No Time to Die – це п’ята бондіана за участю Деніела Крейга. Він займав посаду Джеймса Бонда 15 років, ставши актором, який довше за інших артистів був агентом 007, хоча знявся в меншій кількості фільмів. За цей час образ універсального вбивці з британської розвідки помітно змінився. Крейг (який також був продюсером останніх двох фільмів) пом’якшив холоднокровного героя, дозволивши йому бути більш емоційним шпигуном, прив’язаним до людей зі свого оточення. Можливо, саме це вплине на сприйняття нової картини – з неї не вдалося зробити кращий шпигунський бойовик, але зате у творців вийшло душевне прощання з Деніелом Крейгом.
Тому стрічка, швидше за все, сподобається тим, хто бачив попередні чотири фільми про Бонда (по суті, No Time to Die став прямим продовженням картини Spectre, яку бажано переглянути перед походом в кіно). Глядачам, які розраховують побачити незалежний сюжет про агента 007, під час сеансу може бути трохи нудно. Сценаристи вирішили зробити досить велику кількість відсилань до попередніх фільмів, а також залучити вже знайомих персонажів. Серед них оперативник ЦРУ Фелікс Лайтер у виконанні актора Джеффрі Райта (знімався в Casino Royale і Quantum of Solace), а також зведений брат Бонда – лиходій Ернст Ставро Блофельд, якого зіграв Крістофер Вальц (був одним з центральних персонажів в Spectre).
На екрані знову з’явиться французька актриса Леа Сейду, яка зіграла Мадлен Суонн – кохану Джеймса Бонда, що затрималася в житті агента довше, ніж на одну місію (чого раніше в бондіані не було). Нова картина починається з передісторії її персонажа, що теж нетипово для фільмів про агента 007, які стартують з перестрілок і погонь за участю Бонда.
Спочатку No Time to Die показує події, що відбуваються з Бондом в неймовірно колоритному італійському місті Матера, а потім фільм переноситься на 5 років вперед – Джеймс повністю відійшов від шпигунських справ, оселившись на Ямайці. Ідилію усамітнення порушує давній знайомий з ЦРУ, він просить Бонда відшукати вченого, який замішаний в розповсюдженні біологічної зброї. Так починається масштабна місія, в ході якої герой перетинається з колишніми колегами з британської розвідки, а також зустрічається з людьми зі свого минулого, до яких він все ще має сильні почуття.
Події не обходяться без терористичних дій організації «Спектр», яку не вдалося повністю ліквідувати. Однак цього разу світу загрожує новий божевільний лиходій, одержимий нанороботами – його грає оскароносний Рамі Малек. Йому, як і більшості інших антагоністів бондіани, доводиться мати справу з грандіозними планами поневолити весь світ, тому скільки б Малек не старався правдиво подати персонажа, лиходій все одно виходить безглуздим, таким вже його зробили творці історії. До слова, серед сценаристів фільму виявилася Фібі Уоллер-Брідж, відома за серіалом Fleabag – її попросили оживити вже готовий матеріал, тому вона, ймовірно, відповідальна за жарти, що з’являються на тлі порятунку людства.
Новий фільм підхоплює тематичні зміни в кінематографі, демонструючи перехід до нових реалій. Джеймс Бонд, пробувши якийсь час у відпустці, повертається до виконання місій і виявляє, що розвідка помітно змінилася за час його відсутності. Він, як представник старої школи, змушений працювати з молодшими і зухвалими шпигунками. Хтось сильно докучає йому (ця роль дісталася актрисі Лашані Лінч), а хтось стає непоганим напарником (Ана де Армас, яка вже грала з Деніелом Крейгом у детективі Knives Out).
Які б місії і люди не зустрічалися на шляху головного героя, No Time to Die – це в першу чергу історія розвитку самого Джеймса Бонда, який за всі минулі роки став більш людяним. Його навички спецагента все ще бездоганні, проте Бонд може помилятися, нервуватися і, як не дивно, ставати сентиментальним. Напевно, якби це сталося на кілька фільмів раніше, глядачі могли б не сприйняти такий поворот, однак зараз, коли Деніел Крейг прощається з образом агента 007, розв’язка цілком може викликати емоційний відгук.
Постановкою останнього фільму з Крейгом займався Кері Фукунага (працював над серіалами True Detective і Maniac). Він добре зрежисував погоні і перестрілки, без яких неможливо уявити бондіану, і трохи переборщив з тривалістю діалогів (No Time to Die триває 2 години 43 хвилини), через що фільм трохи втрачає загальну динаміку.
Однак всі ці нюанси згладжує саундтрек авторства Ханса Циммера, виконаний симфонічним оркестром. Також у фільмі звучить основна музична тема від співачки Біллі Айліш. Цікаво, що ця композиція отримала премію «Греммі» за півроку до релізу стрічки.
Плюси: Деніел Крейг; повернення знайомих героїв; фільм стає більш особистою і емоційною історією про Джеймса Бонда; локації зйомок; саундтрек від Ханса Циммера.
Мінуси: сюжетна лінія лиходія з бондіани знову виходить безглуздою; глядачам, які хочуть побачити незалежний сюжет про агента 007, буде обтяжливо бачити відсилання до попередніх частин.
Висновок: No Time to Die не став кращим бойовиком року, зате у творців вийшло душевне прощання з Деніелом Крейгом у ролі Бонда.
Дивіться також короткометражки про пташок та про пригоди з чорною дірою.
