Сімейна в’язниця Біртана: як в Румунії рятували сім’ї від розлучень

На церковній території тихого села в Румунії розташований невеликий котедж, відомий як “сімейна в’язниця”. Сюди колись відправляли пари, чий шлюб розвалювався, щоб вони вирішили свої проблеми, кілька тижнів перебуваючи під замком. Цей метод виявився настільки ефективним, що, як свідчать записи, за останні 300 років у цьому районі було зареєстровано лише одне розлучення.

Подружня в'язниця Біртана
Подружня в’язниця Біртана

Біртан (Biertan) – одне з понад 150 сіл Трансільванії, де досі збереглися укріплені церкви. Ці церкви будувалися в період з 13 по 16 століття, коли Трансільванія входила до складу Угорського королівства, але вже піднімалася Османська імперія. Для захисту від османських і татарських вторгнень найважливіші міста регіону були повністю укріплені. Менші громади створювали укріплення з центром у церкві, куди додавали оборонні вежі і склади, щоб зберігати найцінніші товари, що мали б допомогти їм витримувати тривалі облоги.

У Біртані найважливішою спорудою була церква, яка досі стоїть на вершині пагорба. На території церкви знаходиться невелика будівля з кімнатою всередині, яка розмірами ледве перевищує комору. Подружжя, які зверталися до місцевого єпископа з проханням про розлучення, відправлялися до подружньої в’язниці для з’ясування стосунків на термін від двох до шести тижнів. Кімната була скупо обставлена столом і стільцем, комодом і традиційним саксонським ліжком. Подружжя, які намагалися зберегти свій шлюб, повинні були ділити все в цьому крихітному житлі – від однієї подушки і ковдри до однієї тарілки і ложки.

Всередині подружньої (сімейної) в'язниці
Всередині подружньої в’язниці

Згідно з лютеранством, релігією трансильванських саксонців, розлучення дозволялося за певних обставин, наприклад, у випадку подружньої зради. Але вважалося за краще, щоб пари намагалися зберегти свій союз. Якщо розлучення все ж відбувалося, чоловік мав виплачувати колишній дружині половину свого заробітку, але якщо він одружувався вдруге і знову розлучався, то друга дружина не мала права ні на що.

Причиною залишатися разом, напевно, було не кохання. Причиною були робота і виживання, – пояснив Ульф Зіглер, нинішній священик Біртана. – Якщо пара була замкнена всередині протягом шести тижнів, їм було дуже важко зробити достатній запас їжі на наступний рік, тому перебування в тюрмі створювало тиск, який заставляв вийти і продовжувати працювати разом“.

Укріплена церква у Біртані
Укріплена церква у Біртані

Невелика темна кімната наразі є музеєм, але Зіглер розповідає, що навіть сьогодні він отримує запити від пар, які сподіваються використати в’язницю для відновлення власних шлюбів, що зазнають труднощів.