Весільна сукня, яку дівчина зшила з парашута, що врятував її нареченого (1947)
Ішов 1944 рік. Клод Хенсінгер (Claude Hensinger) та його команда щойно успішно здійснили бомбардування японського міста Йовата, але на шляху назад на базу один з його двигунів загорівся і всім довелося покинути літак над територією Китаю. Значна частина Китаю все ще була окупована японцями, які шукали збитих авіаторів союзників, тому льотчикам довелося переховуватися і рухатися ночами.
Ночі там були холодні, темні й довгі. Хенсінгер не знав точно, де саме знаходився, і чи був на окупованій території. Він також отримав поранений від приземлення на гострі камені і стікав кров’ю. Він носив з собою парашут навіть після приземлення, і він врятував життя пілоту. Шовк, з якого був створений парашут, допомагав зігрітися і зводив до мінімуму кровотечу. Зрештою його знайшли і врятували.
Коли війна закінчилася, він повернувся до рідної Пенсільванії, де зійшовся з подругою дитинства — дівчиною на ім’я Рут (Ruth). Вони почали зустрічатися, і в 1947 році Хенсінгер вирішив на ній одружитися. Коли він встав на одне коліно, то зробив їй пропозицію без каблучки. Натомість він тримав у руках свій щасливий парашут. Клод розповів Рут, як парашут врятував йому життя і висловив прохання, щоб вона сшила весільну сукню з цього брудного, закривавленого шовку.
Звичайно, вона сказала “так” на обидва питання. Але потім почала хвилюватися, що не зможе перетворити шовк на гарне весільне вбрання. Одного разу до неї прийшло натхнення – вона пройшла повз сукню, яку носила Скарлетт О’Хара у фільмі 1939 року «Віднесені вітром». Рут створила сукню відповідно до цієї моделі.
Рут зшила спідницю, використовуючи шнурки парашута, а інша швачка створила фату і ліф. Дотримуючись традицій, Хенсінгер не побачив парашутну сукню своєї дружини до дня весілля. За словами Рут, він був щасливою людиною.
Пара прожила в шлюбі 49 років, Клод помер у 1996 році. У цей період два покоління жінок одружилися в парашутній сукні Рут Хенсінгер. Зараз сукня виставлена в Музеї американської історії Смітсонівського інституту.