Як живе людина, яка пам'ятає тільки останні півхвилини: Клайв Веарінг

Клайв Веарінг (Clive Wearing, народився 11 травня 1938 роки) – колишній британський музикознавець, диригент, тенор і клавішник, що страждає хронічною антероградною і ретроградною амнезією. Він не може формувати нові спогади, а також не пам’ятає факти з минулого, часто вважаючи, що він тільки недавно вийшов з коматозного стану. У контексті психології феномен подвійної ретроградно-антероградної амнезії Веарінга часто називають «30-секундним Клайвом» в зв’язку з його 30-секундним епізодичним об’ємом пам’яті.

27 березня 1985 року Веарінг, тодішній визнаний експерт в області музики в розпал своєї кар’єри на BBC Radio 3, захворів герпесвірусним енцефалітом, який вразив його центральну нервову систему. З цього моменту він не може зберігати нові спогади. Він також не може ефективно асоціювати спогади або контролювати свої емоції, часто виявляючи емоційну нестабільність.

Хвороба призвела до важкого випадку повної амнезії. Через пошкодження області гіпокампу, яка необхідна для перенесення спогадів з короткочасної в довготривалу, він абсолютно не здатний формувати довготривалі нові спогади – його пам’ять триває від 7 до 30 секунд. Кожен день він «прокидається» кожні 20 секунд, «перезапускаючи» свою свідомість, як тільки закінчується проміжок часу його короткострокової пам’яті (близько 30 секунд). Протягом цього часу він неодноразово задавався питанням, чому він не відвідував лікаря, оскільки він постійно вважає, що тільки недавно прокинувся від коматозного стану.

Під час діалогу Веарінг може дати відповіді на питання, але не може підтримувати розмову довше, ніж в межах кількох речень. Коли його запитують про його нинішній стан, він збуджується, тому що не може його пояснити, і через це почувається вкрай ніяково.

Він мало що пам’ятає з періоду свого життя до 1985 року – наприклад, він знає, що у нього є діти від більш раннього шлюбу, але не може згадати їх імена. Його любов до другої дружини, Дебори, на якій він одружився за рік до хвороби, не змінилася. Він радісно зустрічає її кожен раз, або вважаючи, що він не бачив її роками, або що вони ніколи не зустрічалися раніше, навіть якщо вона тільки на мить вийшла з кімнати. Під час їжі він може згадати назви деяких страв.

Лікуючий лікар запропонував Веарінгу записувати свої думки в щоденник. Сторінка за сторінкою заповнена записами, на зразок цих:

~~8:31 ранку: Тепер я дійсно, повністю прокинувся.~~
~~9:06 ранку. Тепер я зовсім прокинувся.~~
9:34 ранку: Тепер я надзвичайно, насправді прокинувся.

Більш ранні записи зазвичай викреслюються. Він не знає, як були записані ці рядки або ким, хоча впізнає свій почерк. Бажаючи зафіксувати момент першого пробудження, Клайв вів щоденник двадцять років, до 2007 року.

Веарінг може навчитися нових дій і навіть запам’ятати деякі факти шляхом повторення. Наприклад, переглянувши певний відеозапис кілька разів поспіль, він ніколи не пам’ятав, що дивився це відео або знав його зміст, але міг передбачити певні події на екрані, не пам’ятаючи, звідки він це знає.

Незважаючи на те, що Клайв не пам’ятає конкретних музичних творів за назвами, і при вкрай обмежених спогадах про його попередню музичну діяльність, Веарінг як і раніше здатний грати складні п’єси для фортепіано та органу, читати ноти і диригувати.