Зіткнення бомбардувальника B-25 з будівлею Емпайр-Стейт-білдінг (1945 рік)
28 липня 1945 року, у суботу, бомбардувальник B-25 Mitchell, що летів зі швидкістю 330 км/год зі штату Массачусетс до аеропорту Ньюарк, загубився в густому тумані і влетів між 78 і 79 поверхами нью-йоркського Емпайр-Стейт-Білдінг, на той час найвищої будівлі у світі.
Аварія призвела до загибелі чотирнадцяти людей (трьох членів екіпажу і одинадцяти людей в будівлі) і завдала збитків, які оцінювалися в 1 мільйон доларів США (на той час), хоча структурна цілісність будівлі не була порушена.
Того дня підполковник Вільям Ф. Сміт пілотував бомбардувальник B-25 “Мітчелл”, виконуючи звичайну місію з перевезення особового складу з військового аеродрому Бедфорд в штаті Массачусетс до столичного аеропорту Ньюарк в Нью-Джерсі.
Сміт запросив дозвіл на посадку, але йому повідомили про нульову видимість. Пілот був дезорієнтований туманом і повернув праворуч замість ліворуч, пролетівши повз будівлю Крайслер Білдінг.
О 9:40 ранку літак врізався в північну сторону Емпайр Стейт Білдінг, між 78-м і 80-м поверхами, пробивши в будівлі отвір розміром 5,5 на 6,1 м.
Один двигун пробив південну стіну, протилежну удару, пролетів аж до наступного кварталу, впав з висоти 270 м, приземлився на дах сусідньої будівлі і спричинив пожежу, яка знищила художню студію в пентхаусі. Інший двигун і частина шасі впали в шахту ліфта. Пожежу ліквідували 40 хвилин.
Від 50 до 60 екскурсантів перебували на оглядовому майданчику 86-го поверху, коли сталася катастрофа. Чотирнадцять осіб загинули, з них члени екіпажу – полковник Сміт, старший сержант Крістофер Домітровіч і помічник бортмеханіка ВМС Альберт Перна, а також одинадцять осіб, які перебували в будівлі.
Тіло бортмеханіка Перни знайшли аж через два дні, коли пошукові команди виявили, що воно потрапило в шахту ліфта. Двоє інших членів екіпажу згоріли до невпізнання.
Ліфтерку Бетті Лу Олівер викинуло з кабіни ліфта на 80-му поверсі і вона отримала сильні опіки. Працівники швидкої допомоги помістили її в кабіну іншого ліфта, щоб доставити на перший поверх, але троси були пошкоджені під час інциденту, і вона впала в підвал з висоти 75 поверхів.
Олівер вижила завдяки пом’якшувальній дії повітряної подушки, яку створила кабіна ліфта, що швидко рухалася вниз по шахті, однак вона отримала переломи тазу, спини і шиї. Цей випадок залишається світовим рекордом найвищого падіння ліфта, коли люди вижили.
Незважаючи на пошкодження і загибель людей, будівля була відкрита для роботи на багатьох поверхах наступного понеділка вранці, менш ніж через 48 годин.
Тереза Фортьє Вілліг, якій тоді було 20 років, працювала в Католицькій службі допомоги на 79-му поверсі: “В іншому кінці офісу я бачила лише полум’я. Пан Фаунтін проходив через офіс, коли літак влучив у будівлю, і він був у вогні – я маю на увазі, що його одяг загорівся. Шестеро з нас встигли забігти в єдиний кабінет, який, здавалося, не був зачеплений вогнем, і зачинити двері, щоб вогонь не дійшов туди. Не було жодних сумнівів, що решта людей загинули. У той момент це був дуже маленький всесвіт. Ви застрягли на острові, навколо нас був вогонь. Кілька жінок знепритомніли від диму, а у мене в кишені була хустинка, і я затулила нею ніс і рот, щоб захиститися від диму. І хтось відчинив вікно. Я сиділа там і думала про свої обручки. Я подумала, що мене вже не буде, і вони можуть стати в нагоді комусь іншому. Тож я зняла їх з пальців і викинула у вікно. І тут раптом з’явилися пожежники, і вони йшли рятувати нас. Це було просто чудово. Ми вилізли через розбите скло. Я була вдячна за те, що залишилася живою“.
Глорія Палл працювала в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Служб на 56-му поверсі: “Я була біля картотеки, і раптом здалося, що будівля ось-ось завалиться, – розповідає Палл. – Мене відкинуло через усю кімнату, і я приземлилася біля стіни. Люди кричали. Ми не знали, що робити. Ми не знали, чи це була бомба, чи що інше. Це було жахливо“.
Аварія прискорила прийняття довгоочікуваного Федерального закону про деліктні позови від 1946 року, а також введення до закону положень, що мають зворотну силу, що дозволило людям подавати позови до суду на уряд за аварію.
У 1960-ті роки, коли проєктували Всесвітній торговий центр, цей інцидент мотивував розробників розглянути сценарій випадкового удару літака Boeing 707 по одній із веж-близнюків. Тим не менше, вежі були зруйновані, коли два Boeing 767 були навмисне спрямовані на них під час терактів 11 вересня 2001 року.
Читайте також:
“Найгарніше самогубство”: як Евелін МакХейл стрибнула з Емпайр-Стейт-Білдінг (1947)
Унікальний літак, який приземлився самостійно без пілота: “бомбардувальник кукурудзяного поля” (1970)
Як американці розбомбили власне мирне місто в США (1943 р)
Авіакатастрофа в Андах 1972 року: 72 дні боротьби за виживання і канібалізм
